Встановлення стовпів для електропостачання виконується під час повітряного прокладання електромереж між трансформаторними підстанціями та кінцевими споживачами електроенергії. Якщо роботи виконуються самостійно, важливо знати, що конструкція повітряних ліній електропередачі, їх проєктування та будівництво повинні відповідати вимогам будівельних норм і Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).
Під час навантаження, транспортування та розвантаження опор необхідно не допускати ударів, різких поштовхів і ривків.
Як правильно встановити залізобетонний електричний стовп?
Правила встановлення залізобетонних електричних стовпів (типу стійок СВ, марок СК) для ліній електропередач і зовнішнього освітлення передбачають певну послідовність виконання монтажних робіт.
Технологія встановлення опор ЛЕП і перенесення бетонних опор освітлення включає такі технологічні операції:
- Розмітка траси електролінії, визначення місць встановлення електричних стовпів і перенесення з урахуванням відстані між опорами ЛЕП.
- Буріння свердловин під опори за допомогою бурильно-кранових машин (БКМ). Земляні роботи також можна виконати вручну, використовуючи ручний ямобур. Глибина та діаметр ями залежать від типу електричного стовпа, категорії ґрунту та діаметра бура. Сьогодні широко застосовуються бензобури, які значно спрощують монтажні роботи.
- Безпосереднє встановлення електричних стовпів за допомогою маніпулятора БКМ або автокрана з подальшим вирівнюванням по вертикалі та закріпленням у підготовлених свердловинах.
- Монтаж траверс ЛЕП, кронштейнів для світильників зовнішнього освітлення та прокладання повітряних електричних ліній.
Котловани для опор розробляють різної форми та глибини залежно від типу лінії, характеристик ґрунту та способу виконання земляних робіт. Глибина встановлення повинна виключати можливість вивертання або перекидання опори під дією вітрових навантажень і натягу проводів. У більшості випадків опори заглиблюють нижче рівня промерзання ґрунту — приблизно на 1,5–2 м. Для проміжних опор циліндричні свердловини бурять самохідними бурильно-крановими машинами.
Проміжок часу між розробкою котловану та встановленням у нього опори не повинен перевищувати однієї доби. Відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) висота електричного стовпа має становити від 5 до 12 м, хоча на практиці найчастіше використовують залізобетонні опори висотою близько 7 м. Мінімальна відстань до землі у важкодоступних місцях повинна бути не менше 2,5 м, у недоступній місцевості (гори, урвища, скелі) — не менше 1 м. При перетині тротуарів і пішохідних доріжок допускається зменшення висоти до 3,5 м. Ввідний електрощит встановлюють на висоті не менше 1,6 м від поверхні землі.
Монтаж залізобетонних опор СК, як правило, виконують стріловими кранами або спеціальними кранами-встановлювачами типу КВЛ. За необхідності підтягування стійок застосовують трактор. Діаметр пробуреного циліндричного котловану не повинен перевищувати діаметр стійки більш ніж на 25 %. Якщо ця різниця більша, встановлюють верхній ригель. На проміжних опорах ригелі розташовують уздовж осі повітряної лінії.
Після встановлення залізобетонних опор ЛЕП у котловани їх тимчасово закріплюють відтяжками, після чого монтують нижні та верхні ригелі. Остаточне закріплення здійснюють лише після перевірки вертикальності опори шляхом пошарового ущільнення ґрунту під час зворотного засипання пазух котловану.
Вертикальність опор ЛЕП напругою до 10 кВ перевіряють за допомогою виска, а для ліній 35 кВ і вище використовують теодоліт.
Висота електричних стовпів. Відстань від проводу до землі.
Стандартна висота звичайного електричного стовпа (опори ЛЕП або опори вуличного освітлення) становить від 9 до 12 метрів. У житлових районах найчастіше використовують конструкції висотою 9,5–11 метрів (наприклад, популярні залізобетонні стійки типу СВ-95 або СВ-110), при цьому опора заглиблюється в ґрунт приблизно на 1,5–2 метри.
Висота опор ЛЕП визначається за найменшими допустимими відстанями від проводів повітряної лінії до поверхні землі та інженерних споруд, наведеними в табл. 1. Проводи повітряних ліній повинні бути підвішені на такій висоті, щоб від найнижчої точки проводу до поверхні землі залишалася безпечна відстань. Під проводами ЛЕП можуть пересуватися люди, автомобілі, сільськогосподарська техніка, автокрани та інші транспортні засоби, тому повинна бути виключена можливість електричного пробою.
Таблиця 1. Допустимі відстані від проводів ЛЕП до землі та інженерних споруд
| Характеристика місцевості та перетинів |
Напруга лінії, кВ |
| до 1 кВ |
1–20 |
35–110 |
220 |
| Ненаселена місцевість, що часто відвідується людьми та доступна для транспорту і сільськогосподарської техніки. Відстань від проводу до землі з урахуванням стріли провисання, м |
5 |
6 |
6 |
7 |
| Населені пункти та території промислових підприємств. Відстань до землі, м |
6 |
7 |
7 |
8 |
| При перетині залізниць загального користування. Відстань до головки рейки, м |
7,5 |
7,5 |
7,5 |
8,5 |
| При перетині автомобільних доріг. Відстань до дорожнього полотна, м |
6 |
7 |
7 |
8 |
Висота опор повітряних ліній електропередачі (0,4–10 кВ) та опор ЛЕП (35–110 кВ, 220–330 кВ) приймається з невеликим запасом Δh, що становить 0,2–0,4 м відносно нормативних значень.
Як правильно встановити опору освітлення?
Технологія встановлення опор освітлення із залізобетонних стійок аналогічна технології електромонтажних робіт, описаній вище. Додатково на електричному стовпі монтується кронштейн для кріплення вуличного світильника.
Металеві опори освітлення з фланцевим кріпленням встановлюються на попередньо виготовлений залізобетонний фундамент із закладною деталлю. Кабель живлення світильника прокладається всередині поліетиленової труби під час улаштування фундаменту. Детальніше про технологію виконання робіт можна дізнатися за посиланням як встановити опору освітлення.

На залізобетонних стійках СВ за допомогою спеціальних хомутів встановлюють сталеві траверси. Для повітряних ліній напругою до 10 кВ траверси оснащуються штирями, на які через поліетиленові ковпачки встановлюються штирьові ізолятори. Для ЛЕП напругою 35 кВ і вище на кінцях траверс монтують елементи зчіпної арматури для подальшого кріплення гірлянд підвісних ізоляторів і проводів електропостачання.
Технологічний процес монтажу ліній електропередачі (ЛЕП) включає такі основні етапи:
- Підготовчі роботи, під час яких виконують ознайомлення з районом проходження траси, розбивку траси, розчищення просік, розробку котлованів під опори, а також підготовку виробничих, господарських і побутових приміщень.
- Основні будівельно-монтажні роботи, що включають доставку опор до місця встановлення, складання траверс, монтаж ізоляторів, проводів і грозозахисних тросів.
Розробка прямокутних котлованів під фундаменти опор ЛЕП виконується одноковшовим екскаватором ЕО-4321Б з місткістю ковша 1 м³, обладнаним бульдозерним відвалом для зняття рослинного шару ґрунту та його переміщення на відстань до 5 метрів від місця виконання робіт. Під час розробки котлованів необхідно дотримуватися нормативної крутизни укосів, а вийнятий ґрунт складати на відстані 0,5–0,8 м від бровки котловану.
Монтаж елементів фундаменту виконують автомобільним краном КС-4571 (вантажопідйомність — 14,2 т) без заїзду техніки в котлован. Монтаж ригелів здійснюють після часткового зворотного засипання котловану до рівня їх встановлення.
Зворотне засипання котлованів виконують пошарово бульдозером ДЗ-110А з одночасним ущільненням ґрунту вібротрамбувальною машиною ВТМ-2М до щільності λ = 1,7 т/м³ відповідно до технологічної карти.
Як збирають опори ЛЕП?
Ґратчасті металеві опори ЛЕП постачаються окремими елементами, складання яких виконується за допомогою болтових з'єднань. Після завершення складання, перед підйомом опори у вертикальне положення, перевіряють відповідність конструкції робочим кресленням проєкту повітряної лінії та відновлюють антикорозійне покриття у місцях його пошкодження під час транспортування.
Складання опор, за можливості, виконують безпосередньо поблизу місця майбутнього монтажу. Сталеві проміжні опори ЛЕП, як правило, збирають укрупненими секціями. На спеціально обладнаному майданчику монтують секції стовбура, після чого транспортують їх до місця встановлення та виконують остаточне складання. Анкерні опори збирають безпосередньо на трасі, оскільки їх великогабаритні секції ускладнюють транспортування. Для прискорення монтажних робіт використовують механізовані комплекси, автокрани, домкрати та інший спеціалізований інструмент.
Як встановлюють опори ЛЕП?
Металеві опори встановлюють за допомогою підйомного крана відповідної вантажопідйомності. Виліт стріли та робоча зона крана повинні забезпечувати безпечний підйом конструкції, її переміщення до місця встановлення та утримання у вертикальному положенні до остаточного закріплення на фундаменті.
Монтаж опор ЛЕП виконується методом повороту із застосуванням автокрана КС-4571 та трактора Т-130М. Після встановлення перевіряють вертикальність конструкції, а за необхідності виконують її вирівнювання шляхом встановлення регулювальних підкладок між башмаком опори та залізобетонним фундаментом.
Натягування проводів повітряних ліній напругою до 10 кВ здійснюють за допомогою лебідок, поліспастів або автомобілів, а для ліній 35 кВ і вище застосовують трактори. Стрілу провисання проводів контролюють методом візування, а за умов недостатньої видимості — за допомогою динамометра.
Після завершення будівельно-монтажних робіт виконують ретельний огляд повітряної лінії, перевіряють якість монтажу та готують об'єкт до введення в експлуатацію.