Антенні опори застосовуються в різних лініях зв'язку. Антенні опори розроблені шести розмірів - заввишки 30, 40, 50, 60, 70 і 80 метрів.

Антенна опора є  просторовою стержневою конструкцією у вигляді правильної піраміди, верхня частина якої є призматичною. Бувають 3-х гранні і 4-х гранні опори. При цьому антенні вишки заввишки 40 і 50 метрів утворюються шляхом додавання 10-метрових секцій до опори заввишки 30 метрів, а опори заввишки 70 і 80 метрів - додаванням секцій до опори заввишки 60 метрів.

Антенні вишки застосовуються навіть в тих регіонах, де температура повітря не піднімається вище - 40°С. Можуть використовуються при дії піску, вологи, пилу, інею, роси, снігу, сонячної радіації.

Високощоглові опори, що служать для встановлення антен наземних радіостанцій на потрібній висоті, називають щоглами зв'язку або вежами радіозв'язку. Відмінність між щоглою і вежею полягає в їх конструкції. Вежею називається самостійна конструкція, розміщена на одній опорі.

Щогла радіозв'язку ж є легшою спорудою, для підтримки якоі у вертикальному положенні потрібна ціла система спеціальних розтяжок і опор. Тому розміщення щогли на розтяжках вимагає більших площ, але в той же час такі споруди мають меншу вартість.

Вишки стільникового зв'язку повинні мати достатню висоту, адже саме від неї залежить дальність передачі сигналу. До того ж висота щоглової споруди сприяє виконанню санітарних норм, оскільки високочастотне випромінювання, що впливає на здоров'я людей, повинне транслюватися вище за зону їх життєдіяльності.