Штирі для ізоляторів. Штир Ш-16, Ш-20, Ш-22, Ш-24 ГОСТ 18381-80.

 Кріплення штирьових ізоляторів до траверсів опор здійснюється за допомогою штирів, діаметр яких вибирають залежно від механічних навантажень, марки і перерізу дротів і району по ожеледі, а також залежно від конструкції опори.

На повітряних лініях електропередачі на напругу 0,4-6-10 кВ застосовують сталеві штирі (ГОСТ 18381-80).

На повітряних лініях електропередачі на напругу 0,4-6-10 кВ застосовують сталеві штирі(ГОСТ 18381-80).

Залежно від призначення штирі виготовляють наступних типів: Ш - штир для кріплення ізолятора на траверсах, накладках проміжних опор; ШУ - штир посилений для кріплення ізолятора на накладках, тра-версах і оголовках проміжних, анкерних, кутових і кінцевих опор; ШB - штир верхівковий для крепле-ния ізолятора біля стійки опори.

Верхня частина штирів має насічки (йоржі) для кращого закріплення каболки. Для підвіски верхнього високовольтного дроту застосовують верхівкові штирі. При установці верхівкового штиря на вершині А-подібної опори верхню частину його відгинають на 10°, щоб ізолятор мав вертикальне положення. Для оберігання від іржі штирі покривають асфальтовим лаком або гарячою оліфою з домішкою сажі.

Траверси, накладки, верхівкові штирі і підкоси закріплюють на опорі болтами з гайками, шайбами і глухарями, що поставляються разом з усією арматурою для опор. Високовольтні дроти напругою 6 і 10 кв кріплять на високовольтних ізоляторах відповідно типів ШС- 6, і ШС- 10, на верхівках залізобетонних опор на ізоляторах ШД- 20, а сигнальні дроти - на телефонних ізоляторах типу ТФ.